- вроджений
- [ўро/джеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вроджений — вро/дженість, вро/дження, вро/джуватися, вроди/ни, вроди/ти, вроди/тися див. уроджений, уроджуватися і т. д … Український тлумачний словник
вроджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
Тютюнник, Григорий Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Тютюнник. Григорий Михайлович Тютюнник Тютюнник Григорій Михайлович … Википедия
безумовний — а, е. Нічим не обмежений; повний, беззастережний. || Незаперечний, безсумнівний. •• Безумо/вна нері/вність мат. нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність. Безумо/вний рефле/кс фізіол. вроджений рефлекс … Український тлумачний словник
брахігнатія — ї, ж. Вроджений недорозвиток нижньої щелепи … Український тлумачний словник
брахіезофагус — а, ч. Вроджений короткий стравохід … Український тлумачний словник
генуїнний — а, е. 1) Природний, справжній, вроджений. 2) Належний до природжених захворювань і аномалій розвитку організму … Український тлумачний словник
глосоптоз — у, ч. Вроджений недорозвиток та западання язика … Український тлумачний словник
імунологічний — а, е. Стос. до імунітету, імунології. Імунологічна несумісність тканин. Імунологічні дослідження. •• Імунологі/чна недоста/тність вроджений або набутий дефект імунної системи … Український тлумачний словник
іридоколобома — и, ж., мед. Вроджений або набутий дефект райдужної оболонки ока … Український тлумачний словник